Урок 3

 

Урок 3.

Тема: Воєнні кампанії та події 1915-1916 років.

І. Опрацюйте матеріал уроку. Законспектуйте основне.

1. Бойові дії у 1915 р. У 1915 р. на Західному фронті Німеччина активних наступальних бойових дій не вела. Німецькі війська відбивали французькі одноманітні атаки в Артуа і Шампані, які коштували Франції величезних жертв. За рік Франція втратила 1 млн 292 тис. солдатів, англійці - 279 тис., німці - 612 тис. Стримуючи наступ, німці стрімкими контратаками зводили нанівець успіхи французів. Під час однієї з атак 22 квітня біля бельгійського міста Іпр німці вперше у світовій історії здійснили вдалу газову атаку (перше застосування хімічної зброї відбулось у лютому 1915 р. німцями під Варшавою, але не вдало). З 15 тис. отруєних хлором англійських вояків третина померла. Ця подія продемонструвала повну зневагу норм міжнародного права (у 1907 р. гаазька міжнародна конференція прийняла конвенцію про заборону використання хімічної зброї). У військах було впроваджено протигази. За роки війни від хімічної зброї загинуло близько 1 млн солдат.

Хімічна атака біля Іпру	Атака в протигазах

Англійці й французи спробували перекрити протоки Босфор і Дарданелли. Та висадка десанту у квітні 1915 р. була невдалою. Турецькі війська повністю заблокували десант союзників, який у грудні того ж року був змушений залишити свій плацдарм.

Німецькі кулеметники 1915

Тими ж квітневими днями завершилися переговори країн Антанти й Італії. За Лондонською угодою Італія вступала у війну проти Німеччини. За це їй мали відійти після війни Трієст та інші австрійські області з італійським населенням, під протекторат Італії потрапляла Албанія. Через місяць Італія вступила у війну. Італійським військам протистояло лише 10 австрійських дивізій.

Це було єдине полегшення для Росії, адже найбільші за масштабами бої у 1915 р. відбувалися на сході. За пропозицією німецького командувача Східного фронту генерала фон Гінденбурга проти Росії було спрямовано головний удар Німеччини. Досі російські війська проводили наступальні операції не для досягнення стратегічної вигоди, а з метою полегшення становища союзників на заході. Техніко-економічна відсталість Росії зумовила тяжке становище на фронті. Не вистачало найнеобхіднішого - зброї, боєприпасів, обмундирування, медикаментів. У Німеччині добре знали про наміри російського командування, про сильні та вразливі місця росіян. Німецькі та австрійські вивідувачі були в російських штабах, навіть у військовому міністерстві та царському оточенні. Росію вважали найслабшим членом Антанти. Німеччина намірялася змусити Росію вийти з війни.

2 травня 1915 р. після шаленої артилерійської підготовки німецькі та австрійські війська перейшли в наступ і прорвали російську оборону в районі міста Горлиця. Протягом наступних п'яти місяців вони захопили Галичину, Буковину, частину Волині, Польщу, Литву, частину Латвії та Білорусії. Наступ німецьких і австро-угорських військ зупинила непогода та поганий стан доріг. Втрати росіян були жахливими: 850 тис. убитих і поранених, 900 тис. полонених. Хоча Росія не капітулювала, німецьке командування вважало, що російська армія вже не здатна на серйозні наступальні дії. Фронт розтягнувся від Ризької затоки до кордонів Румунії. На сході теж перейшли до позиційної війни.

Позиці́йна війна́ — війна, в якій збройна боротьба ведеться переважно на суцільних, відносно стабільних фронтах з глибокоешелонованою обороною. Як правило, характеризується високою щільністю військ і розвиненим інженерним забезпеченням позицій.

Після перемог Німеччини восени 1915 р. у війну вступила Болгарія. Утворився Четверний союз Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини і Болгарії. Через болгарську територію Туреччина тепер вільно могла спілкуватись із своїми союзниками. Проти невеликої сербської армії у жовтні 1915 р. рушили німецькі, австро-угорські й болгарські війська. Росія не могла надати Сербії допомогу, а французькі й англійські війська прибули запізно: сербську армію вже було розгромлено. Залишки сербської армії разом з королем здійснили важкий відступ через гори Албанії до Адріатичного моря, де були евакуйовані англійським флотом на грецький острів Корфу. На новоутвореному Балканському фронті (1917 р.) бойових дій до середини 1918 р. майже не велось.

Отже, у 1915 р. вирішальних перемог не здобула жодна з коаліцій. Проте час працював на країни Антанти, які мали більш потужний промисловий потенціал і більші людські ресурси. Вони налагодили велике військове виробництво і нарощували стратегічну перевагу. Концентрація німецьких військ на Східному фронті відкривала союзникам на заході можливість для перепочинку і перегрупування сил для здійснення вирішального удару. Напередодні кампанії 1916 р. Англія і Франція порівняно з Німеччиною мали численнішу армію, глибоко ешелоновану оборону, потужну артилерію. Війська німецьких союзників виявилися розпорошеними по різних фронтах і не горіли бажанням вести активні наступальні операції.

2. "Верденська м'ясорубка". Брусиловський прорив. Битва на річці Соммі. Німецькі командувачі вважали, що перемогу на сході забезпечено і час братися за противників на заході. 21 лютого 1916 р. німецькі війська на ділянці фронту завдовжки 40 км перейшли у наступ. Йому передувала нищівна артилерійська підготовка. Сталева злива трощила все. Небаченої сили удар спрямовувався проти фортеці Верден. Добре укріплена, вона становила осердя оборони французів. Німецьке командування вважало, що боязнь втрати цієї ключової позиції примусить французів кинути сюди всі свої сили, які німецька армія «перемеле, як у м'ясорубці». Але щоразу, коли німецька піхота піднімалася в атаку, вона наражалася на кинджальний вогонь. За кілька місяців кровопролитних боїв німці спромоглися заглибитись в оборону французів лише на 7 км. Прорвати фронт чи бодай заволодіти Верденом вони не зуміли.

Сили обох сторін виснажувалися з кожним днем. У розпал битви під Верденом командування над німецькими військами було передано переможцям росіян генералу-фельдмаршалу П. фон Гінденбургу та генералу Е.Людендорфу. Нове командування визнало безперспективним подальший наступ на Верден: «Верден став відкритою раною, яка підточує наші сили...».

Газова атака	Тренування російського бійця ударного загону

Франція очікувала на допомогу від Росії та Англії. Справді, 4 червня російські армії під командуванням генерала Олексія Брусилова після нетривалої але сильної артилерійської підготовки прорвали відразу у чотирьох місцях австро-німецький фронт. Успіх у наступі був досягнутий завдяки новій тактиці, росіяни наносили удар не в одному місці, як робилось раніше, а відразу у декількох, що не давало можливості противнику стягувати війська для відбиття наступу. Завдяки вдалому наступу росіяни знову зайняли більшу частину Галичини й Буковину, досягли Закарпаття. Загальні втрати австро-німецьких військ складали 1,5 млн солдат, з яких близько 400 тис. полонених. Росіяни захопили 500 гармат і велику кількість іншого озброєння. Втрати ж росіян були втроє меншими (з них 62 тис. загиблі). Німецьке командування спішно знімало війська на заході й перекидало їх на схід. Успіх росіян підштовхнув до вступу у війну на боці Антанти 16 серпня 1916 р. Румунії. Проте, румунські війська були розгромлені, а країна була окупована ворожими військами. Росіянам довелось рятувати нового союзника, що подовжило їм фронт ще на 500 км (На сході поряд з Західним і Південно-Західним утворився ще і Румунський фронт).

1 липня 1916 р. французькі та англійські війська почали наступ на річці Соммі. Шквальний артилерійський вогонь, що тривав сім днів, зруйнував ні­мецькі дротяні загорожі, траншеї, ходи сполучення. На кожен метр фронту англо-французька артилерія вивергнула близько тонни металу. Крім піхоти, на прорив уперше було кинуто танки. 15 вересня 1916 р. 18 сталевих чудовиськ, що досягли лінії атаки, стріляючи, повільно повзли на німецькі позиції й наганяли жах. Успіх танкової атаки був вражаючим (хоча лише тактичним, а не оперативним), англо-французькі війська заглибились в оборону противника на 5 км з мінімальними втратами. Раніше такий прорив досягався ціною втрати десятків тисяч вояків. Проте німецькі війська стримали натиск, і восени активні бойові дії на річці Соммі припинилися. У грудні безрезультатно закінчилась і Верденська битва.

3. Підводна війна.

Напередодні війни Німеччина приділяла значну увагу створенню надводного флоту, який би зміг завдати поразки головній морській державі Англії. Однак із початком війни німецький флот не зміг протидіяти морській блокаді країн Антанти. Його дії обмежувалися лише Балтійським морем, а дії австро-угорського флоту — Адріатичним. Тільки незначні сили німецького флоту завдали деяких турбот союзникам. Так, у Чорному морі під турецьким прапором німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау» обстрілювали Одесу, Севастополь, Новоросійськ і Феодосію, фактично втягнувши Османську імперію у війну.

В Атлантичному і Тихому океанах діяли німецькі кораблі-рейдери, що намагалися порушити морські перевезення країн Антанти. Проте на кінець 1914 р. після розгрому німецької ескадри в Південній Атлантиці біля Фолклендських островів Центральні держави опинилися в морській блокаді.

Порятунок вбачався в широкому застосуванні порівняно нової зброї — підводних човнів і розгортанні підводної війни. Свою ефективність підводні човни довели вже на початку війни. Так, німецький підводний човен «U-9» за одну атаку біля узбережжя Нідерландів потопив одразу три англійські крейсери, залишившись неушкодженим.

У лютому 1915 р. Німеччина оголосила всі води, що омивають Велику Британію, зоною бойових дій і спрямувала сюди свої підводні човни. 7 травня об’єктом атаки став англійський пасажирський пароплав «Лузитанія» із 1960 пасажирами на борту, серед яких 124 були американськими громадянами. Загибель «Лузитанії» стала однією з найбільших морських катастроф. США виступили з рішучим протестом, оскільки, крім людських жертв, підводна війна завдавала збитків торгівлі з країнами Антанти.

Німеччина, побоюючись конфлікту зі США, тимчасово обмежила підводну війну. Німецьке командування наказало без попередження не топити пасажирські судна. Проте командири підводних човнів цей наказ не виконували.

• Загибель пароплава «Лузитанія» унаслідок торпедної атаки. 1915 р.

• Німецький підводний човен затримує торговельне судно. 1915 р.

Крім пасажирів, на «Лузитанії» були запасні частини до мотоциклів, вироби з бавовни, продовольство, 200 ящиків із гвинтівками, 1250 — зі снарядами і 18 — із детонаторами. Із затопленого пароплава було врятовано лише 764 пасажири.

• Безсилля кайзера перед англійською блокадою. Англійська листівка

Під час Першої світової війни відбулася одна з найбільших десантних операцій. Її ініціатором був голова британського адміралтейства Вінстон Черчилль. Англійці й французи спробували перекрити протоки Босфор і Дарданелли і здійснити рейд на Стамбул. Однак висадка десанту на півострові Галліполі біля входу в протоку Дарданелли у квітні 1915 р. була невдалою. Турецькі війська змогли повністю заблокувати десант союзників. 9 січня 1916 р. після кривавих боїв, утративши понад 250 тис. осіб убитими, пораненими та зниклими безвісти, союзники були змушені відступити. Натомість Османська імперія здобула одну з найбільших своїх перемог у війні.

Ця перемога стала визначальною в подальшій війні за незалежність: через вісім років було проголошено Турецьку республіку під керівництвом Мустафи Кемаля, який у Галліполі вперше проявив себе як вправний командир.

У травні-червні 1916 р. між англійським і німецьким флотами відбулася найбільша в історії морська Ютландська битва. У ній з обох сторін узяли участь основні сили флоту (250 суден). Німецьке командування вирішило прорвати морську блокаду і розгромити англійський флот. Сутичка відбулася в Північному морі біля берегів Ютландії (Данія). Німецька ескадра спробувала розсікти британський флот, щоб розбити його частинами, але сама мало не опинилася відрізаною від своїх баз. Німецький флот поспіхом залишив бій. Під час битви англійський флот втратив 14 кораблів, німецький — 11. Повернувшись на бази, німецький флот більше не з’являвся у відкритому морі. Морську блокаду країн Антанти прорвати не вдалося.

Згодом прихильники необмеженої підводної війни в Німеччині знову активізували свої дії. 31 січня 1917 р. кайзер Вільгельм II заявив: «Ми будемо топити навіть тріску, якщо вона попливе до Англії». Країни Антанти потерпали від німецьких підводних човнів (загалом було потоплено понад 6 тис. суден), хоча ті нерідко гинули й самі. На виклик Німеччини країни Антанти відповіли розгортанням суднобудування, розробленням ефективних засобів боротьби проти підводних човнів. Агресивність Німеччини обурювала світову громадськість і прискорила вступ у війну США. Стало зрозумілим, що підводні човни неспроможні вирішити долю війни.

• Вибух на британському лінійному крейсері «Квін Мері» під час Ютландської битви. 31 травня 1916 р.

• Фрагмент турецької діорами «Оборона Галліполі», який відображає спробу англійського флоту прорватися у протоку Дарданелли

 

Підсумки воєнних кампаній 1916 р. на Заході виявилися приголомшливими. Під Верденом загинуло до 1 млн німецьких і французьких солдатів та офіцерів. На річці Соммі обидві сторони втратили понад 1300 тис. вояків.

Такі страшенні жертви так і не визначили переможця. Війна продовжувалася. Постійно вдосконалювалися смертоносна зброя і техніка. Використовувались артилерія, танки, військово-повітряні сили, хімічна зброя. За рівнем технічної оснащеності англо-французькі війська випереджали Німеччину. Війна виснажувала противників, вимагаючи мобілізації останніх людських, матеріальних і продовольчих ресурсів. Найбільш катастрофічне становище після битв 1916 р. склалося в Німеччини, у якої армія скоротилася на 1 млн солдат, яких не було ким замінити.

ІІ. Домашнє завдання.

Тест.

1.Найуспішніша операція Першої світової війни 

А) Битва за Галичину

Б) Верденська битва

В) Брусиловський прорив

Г) Дарданельська операція.

2.В якому році вперше було застосовано танки:

А) 1914р.

Б) 1915 р.

В) 1916 р.

Г) 1917 р.

 

3.У 1915 р. основного удару Німеччина та її союзники завдали:

А) Франції

Б) Італії

В) Росії

Г) Японії

 

4.Позначте держави Четверного союзу:

1Австро-Угорщина;

2 Бельгія;

3 Болгарія;

4Іспанія;

5 Італія;

6 Німеччина;

7 Османська імперія;

8Румунія.

А) 1,3,6,7

Б) 1,3,5,6.

В) 2,5,6,8.

Г) 1,3,4,8

 

5. Позначте назву битви, у якій німці вперше застосували отруйні гази.

А) Біля Іпру у травні 1915 р

Б) На р. Соммі у липні 1916 р.

В) Біля Іпру у червні 1917 р.

Г) На р. Соммі у червні 1917 р.

 

6. Назвіть битви, що відбулись у 1916 р. (чотири правильних відповіді):

А) Брусиловський прорив;

Б) Горлицький прорив

В) Верденська битва;

Г) битва поблизу Іпру;

Д) битва поблизу Капоретто;

Е) битва на р. Марні;

Є) битва на р. Соммі;

Ж) морська битва поблизу Ютланду;

 

7.Встановіть послідовність подій 1914 р.:

АУльтиматум Австро-Угорщини Сербії

Б Перехід до позиційної війни на Західному фронті

В Бойові дії у Східній Пруссії

Г Вторгнення Німеччини у Бельгію

А) АБВГ;

Б) АГВБ

В) АВБГ

Г) БВГА

Відповіді надсилайте на електрону пошту викладача: Дячишина Олена Олексіївна dacisinaolena@gmail.com або на вайбер: 80680107943