Урок 4.

Тема: Воєнні кампанії та події 1917-1918 років.

І. Опрацюйте матеріал. Законспектуйте основне.

1. Лютнева революція в Росії та її вплив на перебіг війни

Негативний вплив війни найбільш сильно проявився в Росії. До економічних і соціальних проблем додалася по­літична криза, спричинена поразками на фронтах, недовірою до діяльності уряду, його нездатністю завершити війну. Хитке становище влади щосили розгойдували більшовики, використовуючи голод і розруху в країні для досягнення власних цілей. У лютому 1917 р. антивоєнні та соціальні виступи в Росії набрали небаченого розмаху і переросли в революцію. Врятувати монархію не поталанило. На початку березня влада перейшла до Тимчасового уряду. Росія стала республікою (проголошено 1 вересня 1917 р.). Новий уряд не відмовився від зобов’язань царя Миколи ІІ перед союзниками і закликав продовжувати війну до переможного кінця. Але в країні невблаганно зростали чимраз рішучіші хвилі протесту проти війни.

Під час Лютневої революції в Росії

 

На 1917 р. кожна з воюючих країн виношувала потаємні плани. Німецьке командування обрало оборонну тактику, війська Антанти — наступальну. Ще в грудні 1916 р. Німеччина виступила з пропозицією розпочати переговори про мир. Вона та її союзники хотіли б укласти мир, залишивши за собою всі за­войовані території. Країни Антанти відхилили цю пропозицію. Існувала домовленість генеральних штабів союзних армій про одночасний наступ у 1917 р. на всіх європейських фронтах.

Лютнева революція унеможливила наступ російських військ. Під впливом революційних подій у Росії масові страйки прокотилися в Англії, Франції, Італії. Страйкарі та демонстранти вимагали припинення війни і укладення миру. З Росії революційні настрої перекинулись і в Німеччину. У квітні-травні на Східному фронті спостерігалися масові братання солдатів німецької армії та росіян – вони відмовлялися стріляти один в одного. Перспективи виходу Росії з війни надзвичайно налякали союзників, але додала сподівань на перемогу Німеччині.

2. Вступ у війну США

Сполучені Штати Америки були країною, яка ніяк не бажала поразки Антанти. Тривалий час їм було невигідно вступати у війну — адже США постачали країнам Антанти зброю, боєприпаси, продовольство, а з державами австро-німецького блоку торгували через нейтральні країни. У 1914 р. американський борг країнам Європи, головно Англії, становив близько 6 млрд доларів. У роки війни вони не лише розрахувалися з боргами, а й перетворилися з боржника європейських держав на їхнього кредитора (позики становили понад 10 млрд доларів). Можлива поразка Антанти могла б зробити проблематичним повернення цих величезних коштів. Також правлячі кола США прагнули, щоб країна відігравала більш вагому роль у світі, а не прийнявши участі у війні не можливо було претендувати на участь у розподілі «післявоєнного пирога».

Президент США В.Вільсон виступає в Сенаті з заявою про розрив дипломатичних відносин з Німеччиню

 

3-го лютого 1917 р. США розірвали дипломатичні відносини з Німеччиною. Коли стало відомо, як небезпечно для союзників розгортаються події в Росії, Конгрес США оголосив війну Німеччині. Це трапилося 6 квітня. Вступаючи у війну США не стали зв`язувати себе якимись союзницькими угодами, сподіваючись по війні відігравати провідну роль під час мирних переговорів, як головний арбітр. Формальним приводом до війни стала німецька дипломатична депеша («Нота Циммермана»), перехоплена англійською розвідкою і передана американцям, в якій йшлося про таємні переговори Німеччини і Мексики про союз проти США. А вже через рік на Західному фронті було понад 2 млн американців під командуванням генерала Першинга. Американська промисловість отримала нові замовлення. На потреби армії та флоту виділялися значні кошти. Економічна, військова, фінансова міць США була спрямована проти Німеччини і не залишила їй шансів на перемогу.

Генеральний наступ країн Антанти одночасно на всіх фронтах навесні 1917 р. виявився невдалим. У квітні об’єднане англо-французьке командування зробило спробу атакувати противника в районі Реймса. Сім тижнів тяжких боїв успіху не принесли. Французи втратили убитими й пораненими понад 500 тис. вояків. Через величезні втрати, цю операцію французьких військ за ім`ям їх командуючого генерала Р.Ж.Нівеля назвали “Бійня Нівеля”. У французькій армії спалахнули заколоти проти продовження безглуздої війни. Новий командуючий французькими військами Петен (герой оборони Вердена) жорстокими заходами і деякими покращеннями умов перебування солдат на фронті зумів навести лад у військах. Тим часом в наступні півроку вся тяжість подальших боїв лягла на плечі англійців. Їм вдалося провести ряд вдалих операцій, що зміцніло підірваний дух військ Антанти. Одна з таких вдалих операцій в районі Камбре (листопад-грудень 1917 р.) стала “триумфом танків”. Тут 378 англійських танків у взаємодії з піхотою і авіацією завдали удару і прорвали сильноукріплену оборону противника. Правда, розвити успіх англійці не змогли, але танки остаточно довели свою бойову цінність.На сході оговталися російські війська, які в липні 1917 р. перейшли в наступ на львівському напрямі.  Та це їм коштувало нової поразки і величезних втрат. Німецько-австрійські війська перейшли в контрнаступ. Вони остаточно вибили росіян з Галичини, а також захопили Ригу і встановили контроль над Ризькою затокою.

На сході, як і на заході, воювали неохоче. Війна всім остогидла, перетворившись на смертельно небезпечну й невдячну, нічим не виправдану роботу.

Тим часом невдача спіткала італійців, що зазнали ніщивної поразки під Капоретто у жовтні 1917 р., хоча мали чисельну перевагу. Італійські вояки вдалися до панічної втечі. 300 тис. із них потрапили в полон, 130 тис. загинули.

Поразка біля Капоретто стала катастрофою для італійської армії та наукою для всіх союзників. Тільки термінове перекидання на автотранспорті на Італійський фронт французьких і англійських частин, врятувало Італію від поразки.

Розгром італійської армії під Капоретто

 

Керівники урядів і представники штабів Англії, Франції, Італії та США для координації дій на Західноєвропейському театрі війни в листопаді 1917 р. утворили Вищу воєнну раду. Верховним головнокомандувачем у березні 1918 р. було призначено французького генерала Фоша.

Тим часом Росія, в результаті більшовицького перевороту 7 листопада (25 жовтня) 1917 р., стрімко міняла курс. Захопивши владу, більшовики 15 грудня уклали з австро-німецьким командуванням перемир’я. Раніше це зробила Румунія. 9 лютого 1918 р. Українська Народна Республіка уклала мир з країнами Четвертного блоку. 3-го березня 1918 р. між Німеччиною та радянською Росією було підписано сепаратний Брест­ський мир. У результаті цього миру Німеччина отримала контроль над значною територією (Україна, Білорусія, Прибалтика, Фінляндія, Закавказзя) із значними ресурсами. В урядових колах Німеччини починають визрівати плани створення могутньої імперії, яка б об`єднала країни Центральної, Північної, Східної і Південно-Східної Європи.

Німецькі війська перекидалися на захід, щоб, як здавалося, здобути остаточну перемогу.

 

 4. Воєнні дії на Західному фронті у 1918 р.

Німецьке командування, зібравши сили, намагалося розбити англійців і французів до прибуття на фронт американських військ. Від кінця березня до початку червня німці провели на заході три наступальні операції («Битва Кайзера» або операція “Мишель (Михаль)”). У них були деякі переваги, але бракувало адекватної оцінки противника. Застосувавши нову тактику прориву оборонних ліній за допомогою штурмових груп, озброєних гранатами, легкими кулеметами, мінометами, пожертвувавши життям сотень тисяч своїх солдатів, вони перейшли річку Марну і наблизилися до Парижа. Тут на Марні вдруге вирішувалась доля Західного фронту. Столицю Франції обстрілювали з далекобійних гармат ("велика Берта"), бомбардували за допомогою авіації. Та це не могло змінити на краще становище Ні­меччини. Людські резерви було вичерпано. На фронт із Німеччини гнали навіть підлітків. Зневірені в усьому солдати неохоче корилися наказам командирів. 18 липня союзники рушили в наступ, відкинули німців від Марни і вже не поступались ініціативою.

Остаточного удару ні­мецьким військам союзники завдали біля Ам’єна 8 серпня, де англійські танки прорвали оборону німців. За один день було розбито 16 німецьких ди­візій. Цей день назвали  "чорним днем німецької армії". Командувач німецької армії генерал-фельдмаршал фон Гінденбург заявив імператорові Віль­гельму ІІ про доцільність укладення миру, поки війська знаходяться на території противника.

5. Розпад Австро-Угорщини

Не чекаючи кроків Німеччини, під натиском військ Антанти 29 вересня капітулювала Болгарія. Через місяць запросили миру Австро-Угорщина, яка вже почала розвалюватись, і Туреччина.

Австро-Угорську імперію роздирали внутрішні суперечності. Австро-угорський імператор, намагаючись врятувати імперію, оголосив про перетворення її на федеративну державу. Але вже було запізно. Національно-визвольні рухи переросли в демократичні та національні революції. Про створення Чехо-Словацької респуб­ліки оголосили Чехія і Словаччина. Об’єднану незалежну державу вирішили утворити серби, хорвати і словенці. У Галичині було проголошено самостійну Західно-Українську Народну Республіку. На початку листопада від Австрії відділилась Угорщина. Австро-Угорська монархія розпалась. 3-го листопада командування австро-угорської армії підписало перемир’я з Антантою.

6. Революційні події в Німеччині. Комп’єнське перемир’я

Внутрішнє становище Німеччини вже давно було непевним. Наростали масові протести проти політики уряду. У квітні 1917 р. на військових заводах Німеччини страйкувало понад 300 тис. робітників. У серпні вибухнули заворушення серед матросів військового флоту. Після виходу Росії з війни бойовий дух німецької армії не посилився, а підупав. Їхати на захід і гинути, продовжуючи фактично програну війну, ніхто не бажав. У Німеччині назрівала революція.

Оцінивши загрозливість ситуації, німецьке верховне командування в ультимативній формі поставило вимогу імператорові припинити війну і запобігти вибухові революції. Уряд Німеччини звернувся до американського президента з проханням про перемир’я та укладення миру. Вільсон погодився розпочати переговори за умови відведення німецьких військ із загарблених територій і зречення кайзера.

Повстання у Кілі (3 листопада 1918 р.)

 

Поки в Берліні роздумували, в місті Кілі 3 листопада повстали військові моряки. Вони були обурені спробою командування кинути їх в останній бій. Для захисту своїх інтересів моряки створили першу в Німеччині раду. У Берліні на боротьбу піднялися робітники.

6 листопада президент США повідомив, що маршал Фош уповноважений прийняти представників німецького командування. Наступного дня німецька делегація на чолі з міністром Ерцбергером під білим прапором перетнула лінію фронту. Далі залізницею вона прибула на станцію Ретонд у Комп’єнському лісі, де стояв штабний вагон маршала Фоша.

Проголошення Німеччини республікою (9 листопада 1918 р.)

 Тим часом революційна хвиля не вщухала, і 9 листопада Німеччину було проголошено республікою. Канцлер Макс Баденський оголосив про зречення кайзера, який утік до Голландії. Влада перейшла до соціал-демократа Еберта. Переговори в Комп’єнському лісі велися від імені нового уряду. В ультимативній, принизливій для німецьких делегатів формі союзники виставили низку умов. Протягом двох тижнів німці повинні були евакуювати війська з Бельгії, Франції, Люксембургу, Ельзасу і Лотарингії. Вони мали відмовитися від Брест-Литовського договору, передати все озброєння переможцям, відпустити на батьківщину полонених. Водночас союзне командування погодилося тимчасово залишити німецькі війська в Україні та Прибалтиці, щоб запобігти встановленню над ними контролю більшовиків. Термін перемир’я становив 36 днів.

Командуючі військ Антанти після укладення Комп`єнського перемир`я (11 листопада 1918 р.).

 

На світанку 11 листопада 1918 р. між Німеччиною та її противниками було підписано Комп’єнське перемир’я. Об 11-й годині ранку пролунав сигнал "Припинити вогонь!". Прогримів перший залп артилерійського салюту. Перша світова війна закінчилася.

7. Масштаби втрат і руйнувань. Наслідки Першої світової війни

Перша світова війна привела до серйозних політичних, економічних і територіальних змін у багатьох регіонах світу, особливо в Європі. Її закінчення вже не могло повернути світ у довоєнний стан.

Сталися зміни у співвідношенні сил у світі. Змінився склад головних дійових осіб у світовій політиці:

·   революція в Росії, про справжню мету мало хто здогадувався, на певний час вивела її з кола великих держав;

·   країни Четверного блоку (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина) зазнали поразки і теж випали з гурту країн, які визначали світову політику;

·   позиції Англії та Франції послабилися внаслідок зростання впливу США та Японії;

·   перестали існувати імперії: Німецька, Російська (хоча згодом Російська імперія відродилась у формі СРСР), Австро-Угорська, Османська;

·   на території Європи утворилися нові держави — Польська Республіка, Чехо-Словацька Республіка, Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. — Югославія), Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. Це докорінно змінило становище у Східній Європі. Порушення етнічного принципу під час установлення кордонів нових держав та амбіції їхніх лідерів перетворили цей регіон у постійне джерело напруження.

Значно змінилися кордони європейських держав: на 70% сучасні кордони в Європі склалися внаслідок Першої світової війни.

 

Утворення національних держав у Європі

Червень 1917 р. – проголошення незалежності Литви

Грудень 1917 р. – утворення незалежної Фінляндії

Січень 1918 р. – проголошення незалежності Української Народної Республіки

Лютий 1918 р. – утворення незалежної Естонії

Жовтень 1918 р. – утворення Чехословаччини

Листопад 1918 р. – проголошення Західноукраїнської Народної Республіки

Листопад 1918 р. – утворення незалежної польської держави

Листопад 1918 р. – проголошення Австрійської республіки

Листопад 1918 р. – проголошення Угорської республіки

Листопад 1918 р. – утворення незалежної Латвії

Грудень 1918 р. – створення Королівства СХС (сербів, хорватів, словенців)

Червень 1919 р. – проголошення Веймарської республіки в Німеччині

Бойові дії минулої війни призвели до розорення економіки багатьох країн, зокрема промисловості, транспорту, сільського господарства. Так, Росія втратила 60% того, що мала перед початком війни; Австро-Угорщина — 41, Німеччина — 33, Франція — 31; Англія — 15%.

Лише Японія та США примножили свої багатства, оскільки не брали активної участі у війні, а їхні території не були ареною бойових дій.

 

Воєнні витрати основних учасників першої світової війни (в млн. дол.)

Країни	Витрати
Англія	24,143
США	17,337
Франція	11,208
Росія	7,658
Німеччина	19,894
Австро-Угорщина	5,438

 

Водночас війна прискорила технічний прогрес, сприяла завершенню індустріалізації та заклала принципово нові форми організації та управління виробництвом. Державне втручання у виробництво і його регулювання значно посилились.

Великими були людські втрати — 10 млн загиблих, 20 млн поранених і калік, з них 90% становили військові, а 10% — цивільне населення. Не менше 6 млн осіб, ослаблених тяготами війни, померло в результаті страхітливої епідемії грипу (іспанка) 1918-1919 рр.

 

Людські витрати основних учасників першої світової війни (в млн. чол.)

Країни Антанти	Людські втрати
Франція	1,4 млн.
Англія	0,743 млн.
Росія	Близько 2 млн.
США	0,2 млн.
Італія	0,7 млн.
Сербія	0,4 млн.
Румунія	0,8 млн.
Японія	0,07 млн.
Країни Четвертного союзу
Німеччина	2 млн.
Австро-Угорщина	1,8 млн.
Османська імперія	0,5 млн.
Болгарія	0,155 млн.

Мирне населення, що потерпало від неймовірних труднощів, із якими воно мирилось у перші роки війни, із затягуванням бойових дій почало боротьбу не тільки за свої права, а й проти тих сил, які цю війну розв’язали. Як наслідок у ряді європейських країн спалахнули революції — в Росії, Німеччині, Угорщині, Австрії, Фінляндії, Словаччині. В інших (Англія, Франція, США) здійснили реформи. В Італії було встановлено фашистську диктатуру.

Війна і революції привели до краху монархій: із 41 правлячої династії в Європі напередодні війни після її завершення залишилося тільки 17.

Відтак посилилися міграційні процеси: великі маси людей переселилися з однієї країни в іншу. Гостро постала проблема біженців. Тільки з Росії за 1918-1920 рр. емігрували 2 млн осіб.

Перша світова війна активізувала національно-визвольний рух у країнах Азії та Африки:

·   в Туреччині сталася національна революція — було скинуто султанат і проголошено республіку на чолі з Ататюрком, який здійснив низку реформ, спрямованих на модернізацію країни;

·   в Ірані до влади доступилися націоналісти, які теж здійснили реформи на кшталт турецьких;

·   Афганістан захистив свою національну незалежність;

·   в середині 20-х рр. було об’єднано Китай під владою Чан Кайші, лідера партії Гоміндану. Проте зародився новий конфлікт між націоналістами і комуністами;

·   в Індії англійські колонізатори змушені були піти на розширення представництва індійців в органах влади;

·   розпочався новий етап національно-визвольної боротьби народів, які знаходились у колоніальній залежності. Посилився процес політизації цієї боротьби.

Перша світова війна мала і великий відбиток на воєнному мистецтві, на методах ведення війни. Вперше у війнах з`явилися безперервні фронти, стала масово використовуватися бойова техніка (танки, літаки, машини тощо). Стали застосовуватися і варварські методи ведення війни: використання зброї масового знищення – хімічної. Вперше війна зачипила всіх громадян воюючих держав. Вагомим чинником війни стала економіка, могутність якої визначала могутність армії.

Отже, Перша світова війна стала важливим рубежем у розвитку людства. Вона довела єдність і взаємозалежність світу і започаткувала докорінні зміни в економіці, внутрішньополітичному житті, міжнародних відносинах, культурі, а головно — в свідомості й поведінці людей.

Страхітлива Перша світова війна була злочином перед людським суспільством. Вона вкарбувалась у плоть і душу народів, повсякчас нагадувала про себе втратами й каліцтвом близьких і рідних, але не стала останньою пересторогою.

ІІ. Домашнє завдання

1.     Зробіть конспект теми.

2.     Запам’ятайте дати:

1 лютого 1917 р. ­ Початок Німеччиною необмеженої підводної війни.

Лютий 1917 р. ­ Лютнева революція в Росії.

Квітень 1917 р. ­ Вступ у війну США.

7 листопада 1917 р. ­ Більшовицький переворот у Росії.

Грудень 1917 р. ­ Укладення перемир’я на Східному фронті.

Вересень-жовтень 1918 р. ­ Капітуляція Болгарії й Туреччини. Розпад Австро-Угорщини.

11 листопада 1918 р. ­ Комп’єнське перемир’я. Кінець Першої світової війни.

 

3.     Опрацюйте документ і дайте відповідь на запитання.

 

Документи, матеріали

З угоди про перемир’я між союзниками та Німеччиною

Стаття 1. Припинення воєнних дій на суходолі та в повітрі протягом 6 годин після підписання перемир’я.

Стаття 2. Негайна евакуація зайнятих країн: Бельгії, Франції, Люксембургу, також і Ельзасу-Лотарингії — за таким розрахунком, щоб вона була здійснена протягом 15 днів...

Стаття 4. Поступка німецькою армією такого військового майна: 5 тисяч гармат, 25 тисяч кулеметів, 3 тисячі мінометів та 1700 аеропланів.

Стаття 5. Евакуація німецьких армій з місцевостей на лівому березі Рейну.

Місцевостями на лівому березі Рейну управлятимуть місцеві власті, але під контролем окупаційних військ союзників та Сполучених Штатів...

Стаття 12. Усі німецькі війська, що тепер знаходяться на територіях,   які становили до війни частину Австро-Угорщини, Румунії й Туреччини, повинні негайно повернутися до Німеччини.

Усі німецькі війська, що тепер знаходяться на територіях, з яких складалася до війни Росія,  так само повинні повернутися до Німеччини..., тільки-но союзники визнають, що для цього настав момент, узявши до уваги внутрішнє становище цих територій...

Стаття 29. Евакуація Німеччиною всіх портів Чорного моря й передача союзникам і Сполученим Штатам усіх  ро­сійських військових суден, захоплених німцями в Чорному морі...

 

Питання до документа

1.      Які основні умови Комп`єнського перемир`я?

2.      Чому умовами перемир’я передбачалося залишення німецьких військ на територіях, що знаходились у складі колишньої Російської імперії, до прибуття військ союзників?