Урок 28

Тема уроку: Громада.

І. Опрацюйте матеріал. Законспектуйте виділенний текст.

1. Поняття «громада». Яку роль відіграє громада в житті людини, суспільства і держави?

Вітаю! Сьогодні ми поговоримо про громаду і її роль в житті суспільства.

Пригадаймо повість Івана Франка «Захар Беркут». Мешканці невеликого карпатського села Тухля відбили навалу військ монгольського хана Батия. У скрутну хвилину вся громада об’єдналася і за кращими традиціями голівудських кінофільмів перемогла ворога. Мужні і непереможні тухольці - не історичні персонажі, а власне літературні герої Івана Франка, якому важливо було ствердити сучасникам наприкінці ХІХ століття важливість громади і єдності земляків. Словами старійшини тухольської громади Захара Беркута він декламує: «Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас».

Через описування того ж таки старійшини громади автор наголошував свої цінності: «Захар Беркут переконався, що для його братів-селян нема іншого рятунку й іншої надії, як тільки добре уладження і розумне ведення та розвивання громадських порядків, громадської спільності та дружності».

Через домінування соціалістичних поглядів на тому етапі життя Івана Франка ми можемо побачити романтизований та ідилічний образ тухольської громади: «Мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці і вживанню, в радощах і в горю. Громада була для себе і суддею, і впорядчиком у всьому. Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа — громада сама, вся і завсіди, бачно берегла своє добро. Бідних не було в громаді; земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсіди отвором для потребуючих. Князі і їх бояри зависливим оком гляділи на те життя, в якім для них не було місця, в якім їх не потребували». 

А тепер пропоную проаналізувати: яке значення має термін «громада» в сучасному світі?

1.     Громада - група людей, об’єднаних спільністю становища та інтересів, що ставить перед собою певні спільні завдання. Наприклад, релігійна громада, селянська громада, організація. Власне Іван Франко писав про Тухольську сільську громаду.

2.     Громада (лат. politia - община) - форма соціальної (колективної) організації людей, місцева спільнота, місцева організація та частина суспільства, характерна майже для всіх народів. Іноді — гурт дружніх людей. 

3.      Громада — жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів декількох сіл, які мають єдиний адміністративний центр. (За Законом України «Про місцеве самоврядування»). До кінця 2020 року в Україні завершиться процес становлення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) - добровільного об'єднання мешканців декількох розрізнених сіл, селищ чи міст в одну адміністративну одиницю. Власне ОТГ наразі є найменшою ланкою адміністративно-територіального устрою, на їх основі в Україні в 2020 році відбувся процес створення розширених (найчастіше об’єднаних) районів.

4.     Громада — це форма об’єднання людей, які протягом життя мають змогу спілкуватися, контактувати між собою. 

Для громади характерні:

 спільна територія проживання її членів,

 повне чи часткове самоврядування, 

спільне вирішення соціально-побутових проблем, 

взаємодопомога; 

дотримання звичаїв і традицій, 

морально-виховний вплив на членів громади. 

Територіальна громада на основі українського законодавства про органи місцевого самоврядування обирає голову, депутатів, які надалі представляють інтереси її мешканців та забезпечують від їхнього імені вирішення всіх питань місцевого значення: забезпечення соціальних, екологічних, економічних, правових норм для комфортного проживання людей на території громади. Це становить основу місцевого самоврядування.

Що роблять територіальні громади. Вони безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування:

 управляють майном, що є в комунальній, тобто спільній власності;

 затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку місцевості, начеленого пункту чи їх сукупності й контролюють їх виконання; 

затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; 

встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону

вирішують інші питання місцевого значення. 

Яка ж роль територіальної громади в житті громадянина? Визначальна. Адже ми живемо у певній місцевості, є частиною тієї чи іншої територіальної громади. Задоволення більшості наших економічних та соціокультурних потреб знаходиться у юрисдикції органів місцевого самоврядування. Як приклад – комунальні послуги, благоустрій вулиці, де ми живемо, наявність дитячих садків і шкіл і якість навчання там, місця дозвілля на території громади, сприятлива інвестиційна ситуація яка дозволяє знайти роботу на території громади.

Громада є однією з центральних ланок самоорганізації суспільства. Активна місцева громада здатна вирішувати чимало локальних проблем, не звертаючись за допомогою до центральних органів влади. Органи місцевого самоврядування, які очолюють офіційно громаду, зазвичай є першими хто представляє державу, з якими спілкуються громадяни, щоб отримати ту чи іншу послугу. Наприклад, при місцевих радах діють ЦНАПи (Центри надання адміністративних послуг - державні установи, де ви можете отримати ту чи іншу довідку чи документ.

Водночас органи місцевого самоврядування вони реалізовують в межах чинного законодавства елементи загальнодержавної політики у свої громадах.

Будь-яка громада складається з людей. Люди впливають на життя громади (участю в місцевих виборах, своєю громадською активністю чи пасивністю в межах громади), а також відчувають на собі її вплив. Ідеальним для гармонійного розвитку тут є вміння поєднувати власні і громадські інтереси і відчуття громадянської позиції. Елементи соціалізації громадянина чи громадянки - засвоєння й активного відтворення соціально-культурного досвіду (знань, цінностей, норм, традицій) - формуються перш за все у громаді. Шлях до свідомої громадянської позиції починається зазвичай з активності чи діяльності  на рівні територіальної громади. Наприклад - спільне прибирання території, різноманітні екологічні чи культурні акції, допомога тим людям чи навіть соціальним групам, які потребують підтримки, організація майданчиків  - тобто можливостей- для спільного обговорення актуальних проблем і викликів, дописи у місцеві ЗМІ тощо. 

Звертаю Вашу увагу, що через систему освіти велика чи мала громада має вплив на громадянина, створюючи набір правил і цінностей.

Давайте ще раз пригадаємо повість Івана Франка: «Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам один серед громади слабий і безрадний, так і одна громада слаба, і що тільки спільне порозуміння і спільне ділання многих сусідніх громад може надати їм силу і може в кождій громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські». 

Як бачимо, найважливішим об’єднуючим чинником громади стає добровільно взята на себе відповідальність кожного і кожної з її членів за її долю. Звісно ж, єдність та ефективність діяльності громади залежить від її головної складової — людини. Стаючи частиною громади, людина відчуває зворотний зв’язок з нею, а громада стає дієвою силою, що впливає на життя людини, суспільства і держави.

Підсумовуючи, знову повторю,  що громада має вагому роль в житті людини, суспільства і держави. Для людини – це середовище, яке забезпечує її побут а також реалізацію громадянських активностей. Для суспільства – це одна з помітних ланок самоорганізації людей, а держава через органи місцевого самоврядування, що стоять на чолі громад, може реалізовувати різні напрямки державної політики.

2.Як громада реалізує та захищає свої права і законні інтереси?

Ми усі разом є громадянами єдиної країни, але кожен чи кожна з  нас  проживає чи навчається на території певної громади. Нашу вулицю, мікрорайон, місто чи село оточує чимало різноманітних проблем, які ще довго будуть залишатися невирішеними, якщо не буде конкретної ініціативи та відповідальності ваших  друзів, батьків, сусідів, вас  особисто, усіх членів місцевої громади. Думки громадян є важливими, але не завжди беруться до уваги. 

З одного боку це є і нашою провиною,  Для частини громадян уся громадська діяльність зводиться часто лише до голосування на виборах.  Але, даючи обіцянки на виборах, влада часто забуває про них.  А по завершенню виборів не всі знають, як впливати на неправомірні дії влади чи її бездіяльність. 

Досить часто буває так, що влада не бажає звертати увагу на реальні проблеми громади, нічого не робить задля їхнього вирішення. Ще гірше, коли влада приймає незаконні рішення, обмежує права представників громади. Такі дії часто призводять до суспільного розчарування. 

З іншого боку, вирішення питань місцевого життя не повинно перетворюватися на лише протистояння влади і громадянина. Якщо ж ви плануєте взаємодіяти з органами влади, то, перш за все, потрібно звернути увагу на нормативно-правові акти, які регулюють їхню діяльність.

В Україні існує низка законів, які містять в собі механізми реального громадянського впливу у вирішенні проблем різного рівня. Тому громадяни мають бути добре обізнаними у чинних законах, які регулюють діяльність органів влади, визначають повноваження державних органів, можливості громадських об’єднань, права і законні інтереси окремих громадян. 

Найбільш важливими з них є:

Конституція України; 

Закони України  про:

 «Про місцеві державні адміністрації»; 

 «Про місцеве самоврядування в Україні»; 

 «Про інформацію»; 

 «Про звернення громадян»; 

 «Про об’єднання громадян»;  та низка інших.

У попередніх темах ви вже ознайомилися з деякими формами соціальної активності громадян: демонстраціями, мітингами, пікетами, маршами та походами. Ці публічні мирні зібрання дозволяють громадянам оголосити свої вимоги до влади, заборонити або дозволити, підтримати або засудити певні дії, рішення, явища.

Існує також чимало інших передбачених законодавством форм і методів впливу громадськості на прийняття рішень органами влади.  

Давайте детальніше поговоримо про найбільш ефективні з них:

Наприклад, ми як члени тої чи іншої громади маємо право: 

Переглядати проекти рішень та ухвалені рішення місцевої ради

Як правило проекти рішень тої чи іншої територіальної громади оприлюднюються на офіційному Web-сайті у спеціальному розділі.  Члени громади мають можливість подавати пропозиції до проектів рішень та вимагати їхнього розгляду. Подані пропозиції можуть бути розглянуті на засіданні постійної депутатської комісії або на пленарному засіданні місцевої ради.

Ми також можемо здійснювати моніторинг вже ухвалених рішень  місцевої ради та робити їх аналіз. Ухвалені рішення оприлюднюються на офіційному Web-сайті місцевої ради у спеціальному розділі Пам’ятайте! Набирають чинності виключно оприлюднені рішення!

   Інколи те, що діється за стінами того чи іншого органу місцевого самоврядування є для нас закритою  чи маловідомою інформацією. А ви і не підозрювали, що  маєте право на відвідування пленарних засідань місцевої ради, а також засідань депутатських комісій.  

Як це можна зробити, запитаєте ви? Разом зі своїм викладачем, батьками  чи іншими дорослими ви можете приходити на пленарні засідання, засідання постійних депутатських комісій та більше того, -  брати активну участь в обговоренні проектів рішень, подавати пропозиції щодо їхнього покращення.  Вам навіть не можуть заборонити робити фото та відеозйомку обговорення питань порядку денного і голосування депутатів місцевої ради. 

Якщо вам у той чи інший спосіб не вдалося завітати до органу місцевого самоврядування, то це не страшно. Відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Депутати та голови місцевих рад повинні проводити звітування про свою діяльність перед громадянами на відкритих зустрічах, зборах, засіданнях.

Зі свого боку, громадяни мають право дати депутату доручення про необхідність вирішення певних проблем. Депутат чи депутатка приймає письмові доручення про вирішення проблем населеного пункту на зборах під час проведення звітування чи на зустрічах з виборцями.  

Але пам’ятайте, питання, які ви порушуєте у дорученні, повинні не суперечити законодавству і належати до компетенції місцевої ради а також бути реалістичними у своєму вирішенні.

Чи можемо ми самі на певний час стати депутатами місцевої ради  але без «без значка» та посвідчення? 

Так можемо. Інструмент місцевих ініціатив надає нам можливість готувати та подавати на розгляд ради будь-які проекти рішень. Цей спосіб дозволяє громаді ініціювати і зобов’язати місцеву владу розглянути та  вирішити якусь проблему громади, на яку влада до цього часу не звертала уваги чи не бажала цього робити. 

Дуже дієвою формою впливу на органи місцевого самоврядування є індивідуальні чи колективні звернення  у формі заяв, скарг чи пропозицій. Отримати необхідну інформацію для вирішення питання ви можете й на особистому прийомі громадян. 

Ви вже мабуть чули щось про електронні петиції. Кожен  повнолітній громадянин чи громадянка можуть створити електронну петицію та розпочати процес збору підписів. Для цього достатньо у відповідному розділі на Web-сайті органу влади описати суть звернення  тобто проблему, яку потрібно розглянути, зазначити свої дані  та адресу електронної пошти. 

Пам’ятайте! Електронна петиція, яка набрала встановлену кількість підписів, підлягає обов’язковому розгляду органом влади, зокрема виноситься на розгляд сесії місцевої ради у першочерговому порядку.

Існує ще чимала кількість цікавих та ефективних форм впливу громади на владу, такі як громадські слухання, місцевий референдум та ін. 

Але дуже важливо, щоб усі осягнуті вами знання про форми впливу на органи  місцевого самоврядування, на роботу  інших державних інституцій стали не лише частиною  вашої загальної ерудиції, але й запорукою подальших  ефективних практичних дій. 

Лише виважені та  відповідальні дії  кожного з нас на рівні свого  під’їзду, вулиці, населеного пункту  чи країни стануть запорукою загального добробуту у нашій країні.

До побачення!

ІІ. Домашнє завдання.

1.Зробіть конспект.

2.Напишіть есе на тему: «Компетенція міського голови».

Відповіді надсилайте на електрону пошту викладача: Дячишина Олена Олексіївна dacisinaolena@gmail.com або на вайбер: 80680107943