Урок 15

 

Урок 15

Тема уроку: Механізми захисту прав людини і дитини.

Вітаю! Сьогодні ми поговоримо про механізми захисту прав людини і про те, якими вони бувають.

І. Опрацюйте матеріал. Законспектуйте основне.

Що означає термін «механізм»? Все дуже просто: ось подивіться на цю модель. Вона складається з окремих елементів – коліщаток та інших деталей. Кожне з них окремо – це елемент механізму, а у сукупності прекрасний і дієвий механізм. Так і «механізм захисту прав людини» - це певна система «коліщаток» - державних органів та недержавних інституцій, які мають створювати умови для того, аби наші з вами права і свободи були захищені, а якщо все ж відбулося порушення прав, то вони мають допомагати відновити їх, компенсувати шкоду.

Але досить теорії, гайда розбирати наш механізм на складові і дивитися, а що ж там всередині – які коліщатка там є.

Механізми захисту прав людини бувають національні, регіональні та міжнародні.

Почнімо з національних.

Для того, аби кожен і кожна з нас  могли розуміти, як діяти у випадках порушення прав людини, існує перший елемент механізму захисту прав людини – це законодавство України. Так, найважливішим коліщатком є Конституція України, адже у ній закріплено перелік прав і свобод людини, якими ми володіємо, живучи в Україні. І саме у Конституції України зазначено й інші коліщатка механізму – органи держави, які забезпечують наші права і свободи та передбачено, як вони мають працювати.

Наступним коліщатком є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. До цього органу, як і до інших державних установ і організацій, можна звертатися зі скаргами, пропозиціями, заявами та інформаційними запитами. Розгляд звернень стосовно прав людини є одним з першочергових завдань Уповноваженого, проте, він може лише сприяти або разом з людиною вимагати відновлення прав.

Ще одним коліщатком у механізмі захисту прав людини в Україні є так звані органи виконавчої влади, до яких належать поліція, державна служба з надзвичайних ситуацій, служба у справах дітей і т.п. Саме ці органи покликані у разі потреби захисти нас від небезпеки, затримати порушника, допомогти дитині, яка зазнає насилля. Ми можемо звертатися до них із запитами, приходити на прийом і, звісно, викликати у разі небезпеки. Всі пам’ятають номери екстрених служб?

Крім того, в окремих випадках можна звертатися і до органів місцевого самоврядування – вони теж є таким собі коліщатком у механізмі захисту прав людини, адже можуть розглядати скарги на дії окремих чиновників, комунальних служб, ініціювати перевірку їх діяльності, можуть допомагати фінансово людям, які постраждали від негоди чи надзвичайних подій.

Найбільш ефективним коліщатком у механізмі є суди. Суди – це окрема гілка влади, поруч з парламентом і урядом, вони є незалежними і підкоряються лише законам.  Згідно з Конституцією, судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. До Конституційного Суду можна звернутися за тлумаченням окремих норм Конституції. В суди загальної юрисдикції може звертатися кожна людина, яка вважає, що її права і свободи порушено. Суд, своєю чергою, може відновити порушені права і компенсувати шкоду, якщо вона є.

Важливу роль у захисті прав людини відіграють громадські організації, які зберігаючи свою незалежність від держави, ведуть боротьбу з окремими порушеннями прав людини у судах, надають допомогу тим, чиї права були порушені, домагаються змін у національному або міжнародному праві, поширюють серед населення інформацію про права людини, культивуючи повагу до них. 

В демократичних суспільствах державні органи часто дослухається до думки громадських організацій і серйозно її сприймають.

Отже, ми розібрали складові національного механізму захисту прав людини і визначили, що він складається із законодавства, судових органів, поліції та інших органів виконавчої влади, а також туди входять і громадські організації. Усі вони діють в межах України і покликані захищати наші права у разі їх порушення.

Тепер розберемося з регіональними і міжнародними механізмами.

Одразу варто зауважити таке: зазвичай, до цих механізмів можна звертатися тоді, коли людина вичерпала усі національні механізми захисту. Що це означає? Все просто: перш ніж звернутися до Європейського суду з прав людини, чи Суду ООН, зазвичай ми маємо спершу спробувати захистити власні права за допомогою українських органів (місцевих органів, судів і т.д.). Якщо ж ці органи виявилися неефективними і наші права на відновлено, тоді ми вже можемо звертатися до регіональних і міжнародних механізмів.

Що таке регіональні механізми захисту прав людини? Україна – це європейська держава. Це означає, що громадяни України можуть звертатися по захист своїх прав, використовуючи європейський (регіональний) механізм захисту прав людини. 

Що входить до цього механізму? 

Перш за все, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (або просто Європейська конвенція). Це дуже важливий документ, адже ця конвенція, як і Конституція України, містить перелік прав і свобод людини, через порушення яких ми з вами і можемо звертатися як до національних, так і до регіональних механізмів захисту прав людини.

Другим елементом механізму є Європейський суд з прав людини. До цього суду громадяни України можуть звертатися, коли національні суди не змогли захистити наші права, які було порушено державою і які передбачені згаданою Європейською конвенцією. Звернення до цього суду – досить складний процес, але в Україні є низка правозахисних організацій, які допомагають людям з оформленням усіх необхідних документів.

Перегляньте відео як правильно подавати заяву до Європейського суду.

https://www.youtube.com/watch?v=sTlTOQCE4xw&feature=emb_logo

 

Наступним елементом у механізмі захисту прав людини є моніторинг дотримання прав людини, який здійснюється спільно громадськими організаціями та Комісаром Ради Європи з прав людини. Моніторинг передбачає опитування людей, збір інформації, направлення запитів до державних органів. Уся ця інформація потрібна для того, аби рекомендувати державі змінювати своє законодавство, щоб зменшувати кількість порушень прав людини. 

 Тепер перейдемо до міжнародного механізму захисту прав людини.

Вже традиційно, варто почати зі згадки про міжнародні документи, які визначають перелік прав людини: Загальна декларація прав людини, Міжнародні пакти про громадянські і політичні права та про економічні, соціальні і культурні права, Конвенція про права дитини та багато інших документів. 

Наступним елементом є Міжнародний кримінальний суд, який створено для розгляду справ, пов’язаних з військовими злочинами, злочинами проти людяності, геноцидом, злочинами агресії. 

МКС розглядає справи щодо осіб, яких звинувачують у цих страшних злочинах (проти людяності, геноциді і військових злочинах), але лише за умови, що національні суди не хочуть або не можуть розслідувати ці злочини у судовому порядку. Варто наголосити, що саме цей суд наразі розглядає декілька заяв України стосовно злочинів, вчинених на Майдані незалежності, а також злочинів на території Криму та Сході України внаслідок збройної агресії Росії і анексії нею частини території України.

Ще одним елементом є Міжнародний суд ООН, який є головним судовим органом ООН. Він регулює відповідно до міжнародного права юридичні суперечки між державами і надає консультативні висновки з юридичних питань.

І наостанок варто згадати ще про один елемент механізму – Верховний комісар ООН з прав людини. Це не одна людина – це ціле управління, тобто величезна кількість спеціалістів і спеціалісток, які досліджують ситуацію з правами людини, збирають скарги від людей на дії держав і можуть висловлювати певні зауваження державам, надавати рекомендації, як краще здійснювати управління в державі, аби уникати порушень прав людини.

Звісно, я навів лише найбільш загальні елементи регіональних і міжнародних механізмів захисту прав людини, адже є ще такі організації, як Міжнародна організація з міграції, Міжнародна організація праці, ОБСЄ і т.д.

Отже, нами було розглянуто регіональні та міжнародні механізми захисту прав людини, до яких входять міжнародні акти, європейські та міжнародні суди, міжнародні недержавні правозахисні організації тощо. Основним завданням усіх регіональних і міжнародних механізмів є контроль за діями держав у тому, як вони забезпечують і захищають права людини.

Але варто зауважити, що регіональні та міжнародні механізми є, зазвичай, додатковими, тобто діють лише тоді, коли національний механізм захисту прав людини, тобто українські закони, поліція, суди не діють, або діють недостатньо!  

Дякую вам за увагу і щиро бажаю, аби все озвучене мною  залишалося для вас просто цікавою інформацією, а не тим, чим вам доведеться користуватися у власному житті.

ІІ. Домашнє завдання

Віднайдіть в Інтернеті інформацію про недержавні громадські організації, що активно займаються захистом прав людини в Україні.

Які вони мають цілі?

Яку діяльність вони здійснюють?

Хто є членами цих організацій?

Чи існують подібні правозахисні організації у вашому населеному пункті, регіоні?

Виконане завдання надсилати на електрону пошту викладача: Дячишина Олена Олексіївна

dacisinaolena@gmail.com або на вайбер: 80680107943